Олександр КУЛІШЕВИЧ: “На футбольному ринку ціни – астрономічні”

Робота тренера-селекціонера часто тотожна з роботою розвідника. Тут без фарту не обійтися. При перегляді потенційного кандидата в команду повз око селекціонера не повинна просковзнути навіть найдрібніша деталь характеристики футболіста. З другої половини січня в тренерському штаті команди “Карпати” розпочав роботу Олександр Кулішевич, людина, яку у Львові всі добре знають…

– Пане Олександре, вітаю вас із новим призначенням?

– Дякую, але волів би не поспішати з вітаннями, адже цю роботу щойно розпочав і нічим особливим ще себе не проявив.

– Але ця праця вам дуже добре відома, адже свого часу ви плідно трудилися в команді Маркевича…

– Це правда. З Мироном Богдановичем ми давно співпрацюємо. Головний тренер має пріоритетне право брати до свого тренерського штабу тих фахівців, яким довіряє, і які розуміють його вимоги. В селекційній роботі постійно щось змінюється, тут довго на одному місці не всидиш. Треба бути в постійному пошуку.

– Що входить до ваших першочергових обов’язків?

– Вести перегляд усіх перспективних гравців, які б у майбутньому могли зміцнити команду, яку ми любимо і для якої працюємо. Львівська молодь в мене вся, мов на долоні. Тримаю під контролем усі вікові категорії і футболістів другої та третьої карпатівських команд.

– До ваших обов’язків належить перегляд гравців лише в Україні?

– Для селекціонера вищолігового клубу немає такого вузького поняття. У планах – створення потужної мережі, за допомогою якої будемо відшуковувати таланти. Намагаємося поширювати селекційну мережу далеко за межами України.

– Футбольний ринок у світі окуповують так звані агенти. Яка різниця між ними і селекціонерами?

– Завдання агента – вигідно продати футболіста, з яким підписано угоду. Агент, здебільшого, не несе жодної відповідальності перед футболістом чи клубом, в який продає гравця. Його ціль – заробити гроші. Селекціонер, натомість, несе відповідальність перед усіма: клубом, футболістом та власним сумлінням.

– Що треба робити, щоб не помилитися у виборі футболіста?

– Уважно дивитися і сто разів все зважувати.

– Але часто чути, що отримати футболіста на перегляд дуже складно. Чому?

– Справа у тому, що є великий ризик отримання футболістом травми. Всі кажуть: маєте очі, дивіться і платіть гроші. Серйозних футболістів ніхто на перегляд нікому не дасть.

– Футболісти в Україні дорогі?

– Не дешеві, це правда.

– Знаю, що ви нещодавно перебували на московському турнірі чемпіонів Співдружності. Які враження?

– Якщо це була б туристична поїздка, то нормально, але я їздив з робочим візитом. Окрім цього, подивився всі матчі на приз Гранаткіна. Дуже добре, що організовано два турніри в один термін. Спеціалісти мали можливість передивитися велику кількість футболістів. До речі, моїм партнером по ложі був Олег Петрович Базилевич – унікальна і добра людина.

– Під час матчу “Динамо” (Тбілісі) – “Шериф” дійшло до грандіозного побоїща. Це вже вітер зі Заходу, чи аж так емоційно змагалися команди за перемогу?

– Все разом. Але було неприємно дивитися, як неконтрольовані маси вболівальників змішалися з футболістами. Дараселія наступив чорношкірому молдованину на ногу, і розпочалися безпорядки.

– Такі, що й міліція не могла справитися…

– А скільки їх там було? Шкода, але Кубок чемпіонів країн Співдружності перетворився на ворожнечу.

– З року в рік говориться, що турнір не потрібний, але в останній момент команди збираються і проводять матчі. Чи це правда, що в організаторів бракує коштів?

– З того, що я бачив, це правда. Трибуни порожні, реклами солідної немає. Непогано було б перенести турнір в інші країни на трав’яні газони.

– Можна сказати, що ви перебували на футбольному ринку. А які ціни на товар?

– Дійсно, є щось спільне. А ціни просто астрономічні. Розмови починалися із чотириста (!) тисяч доларів за гравця. Я за те, щоб купити одного сильного футболіста замість чотирьох слабких. Бо сильна команда повинна будуватися на найкращих футболістах.

– Для “Карпат” знайшли футболіста?

– Мені дуже сподобався гравець Баришев – правий півзахисник молдовського “Шерифа”. Але він ще не наш.

– Завдяки вашому селекціонерському вибору, хто з футболістів потрапив до “Карпат”?

– Наш лівий захисник Олег Тимчишин – вихованець СДЮШОР-4, Тараса Кабанова привезли з Луцька, з обласного футболу, Мацєя Налєпу знайшли в польській третій лізі. Принагідно зазначу, що завдяки цілеспрямованій співпраці з Володимиром Журавчаком Налєпа став гравцем національної команди Польщі. Та й Кабанова теж вже запрошують до нашої головної команди країни. Тепер черга за Тимчишиним.

– Хто в “Карпатах” найцінніший футболіст?

– Однозначно, Мізін. Велика перспектива в Налєпи, Кабанова і Даниловського. Молодець і Ковальчук, мені він нагадує майстерністю Лендела і Хижака.

– Яка нинішня вартість гравців команди “Карпати”?

– Дуже велика, але нехай це залишиться нашою таємницею.

Источник: ПРО ФУТБОЛ

Новости партнеров

Комментарии: