Муніципальна команда Києва 5 лютого вирушила на другий навчально-тренувальний збір до Анталії, а її колишній капітан і лідер – Сергій Коновалов – цього дня в клубному офісі спілкувався з фанатами за допомогою Інтернету на офіційному сайті ФК “Арсенал-Київ”.
– Сергію, ви вже достатньо грали в українських клубах, зустрічалися з багатьма виконавцями різного рівня. Хто найбільше запам’ятався і з ким підтримуєте дружні стосунки?
– З давніх-давен мої друзі – Олег Лужний, Юрій Максимов, Олександр Хацкевич, Валентин Белькевич, Дмитро Михайленко, Сергій Кормильцев. Більше того, з Юрою Максимовим ми навіть маємо родинні зв’язки, адже я – хрещений батько його сина Іллі.
– Наскільки реальним є те, що “Арсенал” ввійде до трійки призерів у цьому сезоні?
– На мою думку, “Арсенал” навряд чи може претендувати на те, щоб змагатися за місце у чільній трійці. А за четверте йому до снаги боротися.
– Наскільки важливою для “Арсеналу” була б наявність свого стадіону? Грати при порожніх трибунах “Олімпійського”, напевно, неприємно?
– Справа не в стадіоні, а у тому, чи має команда прихильників. Нині в “Арсеналу” їх не дуже багато, судячи з порожніх трибун “Олімпійського”.
– Розкажіть, будь ласка, про свої плани на майбутнє.
– Хочу висунути свою кандидатуру в президенти України! Жарт. Після операції відновлюю кондиції. Сподіваюся, ще в цьому сезоні порадую своєю грою українських симпатиків.
– Сергію, хто підштовхнув вас стати футболістом?
– У дитинстві я, як і всі діти, грав у дворі. Коли мені виповнилося дев’ять років, мій старший брат відвів мене до ДЮСШ, там з мене і зробили справжнього футболіста. Я дуже вдячний своєму першому тренерові Олексію Яковичу Вишневецькому, якому пізніше вдалося виховати ще одного гравця київського “Динамо” Дениса Онищенка.
– Назвіть кілька подій з вашої футбольної біографії, які найбільше запам’яталися.
– По-перше, це дебютна зустріч у чемпіонаті СРСР в Москві у складі дніпропетровського “Дніпра” проти “Спартака” 1990 року. Потім – перехід до київського “Динамо” 1994-го. Вважаю, що роки, які я провів у складі “Динамо”, а згодом у Південній Кореї, – найкращі в моїй кар`єрі.
– На вашу думку, які перспективи має збірна України?
– Олег Володимирович Блохін створює національну команду за принципом, що в ній мають грати, перш за все, ті виконавці, які хочуть грати. Вважаю, що за таких обставин збірна виконає завдання і потрапить до фінальної частини чемпіонату світу.
– Згодом ви станете тренером? Якщо так, то з якою командою пов’яжете свою долю?
– Сподіваюся, що після завершення професіональної кар’єри футболіста спробую себе у цій, новій для себе, якості, але трапиться це ще не скоро.
– Що завадило вам стати гравцем основного складу “Динамо”?
– Я був гравцем “основи” київського “Динамо”. Інколи цьому на заваді ставали травми.
– Коли ви грали в “Динамо”, хто з його складу найбільше вразив?
– Йожеф Йожефович Сабо! А якщо відверто, то більшості гравців того складу можна співати дифірамби. Але я не називатиму когось конкретно, щоб не образити інших.
– Сергію, чи правда, що через стару травму спини ви плануєте невдовзі завершити кар’єру гравця?
– Травма спини у мене справді була минулого літа. Але тепер її наслідки вже у минулому і закінчувати кар’єру я поки що не збираюся. Не дочекаєтеся!
– Що мають зробити вболівальники збірної України, аби вона таки потрапила на будь-який фінал?
– Можу дати слушні поради: приходьте на стадіон за годину до початку матчу, перед цим добряче розігрійтеся, а впродовж усієї зустрічі не стуляйте рота. Саме в такий спосіб ви зможете підтримати збірну своєю енергетикою.
– Що особливого у тренувальному процесі Грозного?
– Мені дуже подобається підхід В’ячеслава Вікторовича до тренувань, адже вони спрямовані на швидкість ухвалення рішення. Додайте до цього хороше індивідуальне та колективне володіння м’ячем. Усі вправи виконуються дуже технічно.
– Чи підтримуєте ви стосунки з Похлєбаєвим або його родиною? Якщо так, то в кількох словах розкажіть про його стан.
– Повною мірою можна стверджувати, що я майже щодня спілкуюся з Євгеном та його батьками. Не можна сказати, що зі станом здоров’я Жені все гаразд. Однак і поганим його не можна назвати. Похлєбаєв щорічно проходить курс лікування в Німеччині. Його стан поліпшується поступово, але Євгену постійно потрібно займатися зміцненням пам’яті. Йому необхідно якомога більше спілкуватися з різними людьми. Нині, на жаль, його практично всі облишили, крім моєї сім’ї і ще кількох друзів. Я дуже вдячний, що ви пам’ятаєте цього футболіста. Велике вам за це спасибі.
– Наскільки принциповим є київські дербі “Арсенал” – “Динамо” та “Арсенал” – “Оболонь”?
– Зустрічі команд з одного міста завжди цікаві. І зовсім не важливо, які місця посідають суперники в турнірній таблиці. Подібні матчі завжди накладають відбиток на стосунки симпатиків.
– Хто з гравців, на вашу думку, є кращим футболістом минулого століття? Хто для вас був прикладом у дитинстві?
– Марадона. Мені завжди подобалася гра Буряка.
– Хто найбільше імпонує вам в “Арсеналі” з молодих футболістів?
– Мені дуже подобався Олег Гусєв, але тепер він уже не належить “Арсеналові”.
Источник: “Украинский футбол”